ТРАДИЦІЇ
На сьогодні писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури. У ній зашифровані елементи світу і природи, традиції минулого, магія національного світобачення. Тому українську писанку недаремно вважають символом українського народу. Будете у місті Коломиї – обов’язково завітайте до Музею писанкового розпису та подивіться на пам”ятник українській писанці! В експозиції – 6 тис. експонатів з усіх регіонів України.
У традиціях кожного розташованого в Карпатах населеного пункту є щось своє, особливе, чого ніде більше не побачиш і не почуєш. Писанка «на сорок клинців» вважається дорогою, бо малюнок утворюється з мозаїки, складеної із сорока трикутників, що символізують 40 днів посту. Орнаментальні мотиви писанок народжуються в процесі сміливої творчої переробки існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу.
На гуцульських писанках найпоширеніші геометричні мотиви, але на них також часто зображають домашніх і диких птахів і тварин: півників, курочок, риб, метеликів, оленів,раків.
За технікою виконання писанки поділяють на «крашанки» – яйця пофарбовані у різні кольори природними барвниками; «крапанки» – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють у барвник. Потім віск знімають гарячою водою; «шкрябанки» – це, коли яйця фарбують, а потім голкою вишкрябують візерунок; «писанки» – яйця розмальовані спеціальним інструментом – писачком, за допомогою якого наносять орнамент, а потім яйце фарбують. Віск знімають за допомогою гарячої води; «мальованки» – розмальовані пензлем.
На гуцульських писанках найпоширеніші геометричні мотиви, але на них також часто зображають домашніх і диких птахів і тварин: півників, курочок, риб, метеликів, оленів,раків.
За технікою виконання писанки поділяють на «крашанки» – яйця пофарбовані у різні кольори природними барвниками; «крапанки» – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють у барвник. Потім віск знімають гарячою водою; «шкрябанки» – це, коли яйця фарбують, а потім голкою вишкрябують візерунок; «писанки» – яйця розмальовані спеціальним інструментом – писачком, за допомогою якого наносять орнамент, а потім яйце фарбують. Віск знімають за допомогою гарячої води; «мальованки» – розмальовані пензлем.
СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ
Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем.
Червоний – колір, пов’язаний із відходом на «той» світ. З часом став означати вогонь небесний, символізувати силу, чоловічу стать, здоров’я, любов, владу. На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок.
Жовтий колір означали достигле зерно, достаток, урожай, місяць і зорі.
Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров’я.
Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу.
Коричневий колір означав землю-матір.
Чорна фарба зустрічається на писанках, але крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір пов’язується з потойбіччям, а також є символом землі.
Жовтий колір означали достигле зерно, достаток, урожай, місяць і зорі.
Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров’я.
Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу.
Коричневий колір означав землю-матір.
Чорна фарба зустрічається на писанках, але крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір пов’язується з потойбіччям, а також є символом землі.
Найдавніша писанка, знайдена львівськими археологами на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI ст.
У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки.
Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.
Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.